10 вересня багатьма міжнародними організаціями, що опікуються психічним здоров'ям людей, проводиться Всесвітній день запобігання суїциду.
В цей день проводяться акції та заходи, які, за задумом, мають привернути увагу влади та громадськості до цієї проблеми.
Нікопольський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та
молоді надає короткі поради батькам, на що потрібно звернути увагу.
Адже, як говорять в центрі, із десяти тих, хто намагався зашкодити собі підлітків, семеро ділились своїми планами. Тому більшість підлітків, які говорять про суїцид, не жартують. Та на справді більшість підлітків, які чинять самогубство не бажають помирати. Таким чином вони намагаються вирішити проблеми, які спричиняють їм фізичний та емоційний біль.
Але в житті трапляються такі події, коли ми, дорослі, через свою зайнятість та заклопотаність не бачимо проблеми своїх дітей. Ні, навіть не те, що не бачимо, а не хочемо бачити та не вбачаємо, що це є проблемою. Тоді наші діти замикаються у собі, зневірюються у своїх силах та не бажають більше щось нам розповідати. А навіщо? Кому це потрібно? Далі наступає такий час, коли ми перестаємо бути авторитетом для наших дітей, вони шукають інший вихід, але який він?
Основні причини суїциду:
- складні взаємостосунки та конфлікти з однолітками, педагогами та ін.
- соціально-психологічний стан.
- Міжособистісні відносини.
- Несприятливі умови життя дітей у сім’ї.
- Відсутність підтримки та розуміння проблем дитини зі сторони батьків.
Що потрібно знати про суїцид?
Якщо людина серьозно задумала скоїти самогубство, то зазвичай про це не складно здогадатись за характерними ознаками.
1. Словесні ознаки:
Людина, яка має намір та готується скоїти самогубство, часто говорить про свій емоцій душевний стан: «я збираюсь покінчити із собою»; «я не можу так більше жити»; «я більше не буду ні для кого проблемою». Багато жартує на тему самогубства. Проявляє нездорову зацікавленість до теми самогубства.
2. Поведінкові ознаки:
- Роздає іншим речі, які мають велику особисту значимість, миритися з давніми ворогами.
- Демонструє радикальні зміни в поведінці:
в їжі – їсть занадто мало, або занадто багато;
уві сні – спить занадто мало, або занадто багато;
у зовнішньому вигляді – стати неохайним;
у звичках – пропускати заняття;
замкнутись від сім”ї та друзів та ін.
- Проявляти ознаки безпорадності, безнадії та відчаю.
3. Ситуаційні ознаки:
- Соціально ізольований (не має друзів або має лише одного товариша), відчуває себе знедоленим.
- Живе в нестабільному стані (серьойзна криза в родині)
- Відчуває себе жертвою насилля – фізичного, сексуального або емоційного.
- Раніше робив спроби суїциду.
- Має схильність до самогубства в наслідок того, що воно скоювалось кимось із друзів, знайомих, або членів родини.
- Переніс важку втрату (смерть когось із близьких, розлучення батьків).
- Занадто критично налаштований по відношенню до себе.
Той, хто говорить про суїцид, скоює суїцид.
Із десяти тих, хто намагався зашкодити собі підлітків, семеро ділились своїми планами. Тому більшість підлітків, які говорять про суїцид, не жартують.
ПОРАДИ БАТЬКАМ:
Найголовніше, що батьки можуть зробити, це:
- поліпшення стосунків у сім'ї,
- підвищення самооцінки, самоповаги дитини,
- а також покращення спілкування у родині.
Усі ці заходи мають призвести до піднесення самоцінності особистості дитини, її життя до такої міри, коли суїцидальні дії втрачають будь-який сенс.
Для підвищення самооцінки спеціалісти пропонують доцільно застосовувати такі заходи:
• завжди підкреслюйте все добре й успішне, властиве Вашій дитині — це підвищує впевненість у собі, зміцнює віру в майбутнє, покращує її стан;
• не чиніть тиску на підлітка, не висувайте надмірних вимог у навчанні, житті тощо;
• демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона відчула, що її дійсно люблять;
• сприймайте, любіть своїх дітей такими, якими вони є — не за гарну поведінку та успіхи, а тому, що вони ваші діти, ваша кров, ваші гени, майже ви самі;
• підтримуйте самостійні прагнення своєї дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням, не судить її, знайте, що шлях до підвищення самооцінки лежить через самостійність і власну успішну діяльність дитини;
• слід тактовно і розумно підтримувати всі ініціативи своєї дитини, спрямовані на підвищення самооцінки,
• особистісне зростання, фізичний розвиток, які посилюють успішність самостійної діяльності і життєдіяльності;
• майте на увазі, що підліток рано чи пізно має стати незалежним від своєї сім'ї й однолітків, налагодити стосунки із протилежною статтю, підготувати себе до самостійного життя і праці, виробити власну життєву позицію.
Зверніть на це увагу, адже найвища цінність на Землі – це життя. Для батьків – це життя їх дітей. Що може бути важливішим, як бачити як росте та розвивається Ваша дитина, як вона радіє життю, як робить свої перші кроки у здобутті свого «Я», самореалізації в житті. Кожен хоче почувати себе впевненим, потрібним рідним та оточуючим, знати, що його люблять та цінують. Особливо, коли в нашому житті все йде не так, як нам би хотілось, потрібне лише просте слово підтримки, погляд, який дасть нам відчути, що ми не одні на цьому світі.