Найбільш критичним компонентом у ситуації повного блекауту буде відсутність каналізації, а не світла.
Про це йдеться у публікації "Дзеркала тижня".
«Водогін і каналізаційне господарство міста критично залежать від наявності електрики, оскільки обидві системи потребують роботи насосів. Крім того, для каналізації необхідна певна кількість води, інакше відходи осідатимуть і накопичуватимуться в каналізаційних трубах», - пояснює директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко у статті «Блекаут – як вижити у великому місті?»
Навіть якщо у людей будуть запаси води для зливу, без роботи каналізаційних насосних станцій система може просто переповнитися, і тоді «продукти життєдіяльності» жителів верхніх поверхів почнуть заповнювати квартири мешканців нижніх поверхів.
Тож підготуватися до життя у будинку без каналізації варто заздалегідь. Самостійна підготовка паралельно до заходів, яких зі свого боку вживає місцева влада, не буде зайвою.
Від початку свого існування людство накопичило чималий досвід утилізації відходів життєдіяльності. Однак не винайшло кращого способу утилізувати продукти людської життєдіяльності, ніж ховати їх у землю.
Автор пропонує звернутися до історії і навіть Біблії. У книжці Второзаконня є заповіді, отримані Мойсеєм від Бога, де прямо описується ситуація в стані війни: «Коли стоятимеш табором проти твоїх ворогів, то стережися всякої погані (23, 10). Матимеш за табором окреме місце; туди виходитимеш за табір (23, 13). Буде в тебе й лопатка між твоїм знаряддям, і коли йтимеш на сторону, то викопаєш нею ямку та присиплеш свій послід (23, 14)».
За три з лишком тисячі років після Мойсея утилізація відходів життєдіяльності шляхом закопування у землю залишається чи не найкращим способом. Усі сучасні системи поводження з «м’якими побутовими відходами» в той чи інший спосіб на кінцевому етапі зводяться до їхнього захоронення в землю.
На думку Сергієнка, у ситуації повного блекаутут та відключення каналізації, яка повністю злежить від світла, мешканцям багатоповерхівок варто облаштувати у дворах будинків вигрібні ями та дворові туалети.
«Зрозуміло, що переважна більшість киян і жителів інших міст психологічно не готові до такого варіанта розвитку подій. Але – переконаний – їм не залишиться нічого іншого, як у разі блекауту самоорганізуватися, викопати та обладнати біля багатоповерхівок дворові вбиральні. На щастя, серед киян чимало вихідців із сіл, які добре знають, як це робиться», - підсумовує автор.
«У міської влади є певний запас «синіх будочок», але їхня кількість обмежена, вони також потребують обслуговування та їхня місткість не безрозмірна, – пояснює автор. – Якщо взяти до уваги, що в Києві близько одного мільйона квартир, прямою мовою – унітазів, не рахуючи вбиралень у громадських місцях, офісах і на виробництві, то зрозуміло, що ніякі біотуалети їх не замінять».
Можливою альтернативою є невеликі сучасні біотуалети, але їхня вартість стартує від 5 тисяч гривень, для бюджетів більшості київських сімей, і для бюджету міста така ціна виглядає непідйомною.
Можна було б запровадити цільову програму кредитування закупівлі 1 млн таких біотуалетів на суму 5 млрд грн, що зовсім небагато для державного бюджету, розмірковує автор. Але тоді їхнє придбання треба зробити обов’язковим для кожної сім’ї, що складно здійснити навіть організаційно. Якщо ж блекауту вдасться уникнути, 5 млрд грн буде буквально «спущено в унітаз».
Попри серйозність проблеми, влада поки що публічно не порушує це питання. Хоча чесний діалог із людьми потрібне так само, як і завчасна підготовка до усіх можливих сценаріїв.
Читайте також: Як підготуватись до блекауту та бути на зв’язку під час відключень, - ІНФОГРАФІКА.