"Тотальне знищення всього живого": як війна впливає на екологію України та як фіксуються екозлочини армії рф, - ФОТО, ВІДЕО

Війна - це не лише геноцид українського народу, це тотальне знищення всього живого.

Про це під час брифінгу в Криворізькій районній військовій адміністрації заявила Олена Криворучкіна, народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

-Наприкінці лютого я була у Києві приблизно на відстані 30-40 кілометрів від Васильківської нафтобази і могла спостерігати, як вона горіла. Це було, дійсно, трагічно. І вже тоді я зрозуміла, до яких наслідків це призведе, - розповіла Олена Криворучкіна.

За словами народної депутатки, 1 березня разом з очільником Державної екологічної інспекції ними був створений Оперативний штаб по фіксації екологічних злочинів. Як він працює? Є в Телеграм-каналі чат, є гаряча лінія, є пошта ібудь-хто може сповістити про екологічні злочини.

Навіщо був створений Штаб та які основні його завдання? Це фіксація збитків. Це розрахунок збитків і це створення Єдиного реєстру збитків.

-Ми дуже серйозно готуємось до міжнародних судів і ми впевнені, що такі суди відбудуться і вся наша доказова база, яку ми дуже ретельно збираємо, вона буде потужним аргументом для того, щоб ми відшкодували ці збитки. 

Олена Криворучкіна додала, що був вивчений досвід інших країн і розглянуті проблеми, чому країни недоотримали в повній мірі кошти за завдані їм збитки.

-Ми залучили провідних науковців і створили ще при Оперативному штабі робочу групу, бо стикнулися з певними проблемами. Ми ж не готувалися до війни, ми дійсно не думали, що нам може загрожувати отаке лихо і у Міндовкілля не було методики розрахунку збитків під час воєнного стану.

За словами народної депутатки, наразі у нас 2,5 тис. повідомлень про екозлочини. До Єдиного реєстру внесені більше 500, а шкода прорахована лише по декільком десяткам.

-От ви спитаєте: чому? По-перше, не було методик, але наша робоча група із 73 провідних науковців розробила вже ці методики. Далі інша проблема - є повідомлення про екологічні злочини, але немає можливості попасти на окуповані території. От ми чуємо, що мер Маріуполя повідомив про масову загибель риби у Азовському морі. Ми не можемо ідентифікувати причину. Сказав, що потрапив сірководень, а науковці говорять, що не було на Азовсталі такої кількості сірководню. Тобто, неможливість попасти на тимчасово окуповані території поки обмежують наші можливості по фіксації і документуванню усіх збитків завданих природі. Але вони колосальні, вони просто колосальні.

Також Олена Криворучкіна розповіла, що 10 березня потонув танкер підбитий російською ракетою у Чорному морі. Завдяки домовленості з NASA, які надають нам знімки високої роздільної частоти, спочатку була зафіксована пляма у Чорному морі розміром 1000 квадратних кілометрів. Вже пізніше 2000 квадратних кілометрів. Тобто, на борту танкера було по приблизним розрахунком 600 т нафтопродуктів.

-Ви не уявляєте, в одному місці, в Україні локалізувались все, що тільки можна. Навіть дельфіни почали викидатися на берег через те, що велика кількість підводних човнів і дельфіни спілкуються на тій же частоті, що і радари цих підводних човнів. Тому відбувається мікротравма вуха і дельфіни викидаються на берег. Тобто, проблем багато.

Олена Криворучкіна також згадала про пожежі - пожежі лісового фонду, пожежі на полях. За її словами, на початок тижня була інформація, що вже 1,5 млрд га  пошкоджено в нас внаслідок пожеж.

Заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування повідомила, що в Луганській області лише 13 випадків прорахували.

-Лише 13 випадків і це 100 млрд. грн. Уявіть, 100 млрд. грн. Бюджетом на 2022 рік витрати на всю українську армію були приблизно на такому рівні. Скажімо, наша доходна частина бюджету була меншою у червні місяці, ніж збитки від всього 13 випадків.

Олена Криворучкіна розповіла, що зараз вони звертаються до світової спільноти. Навіть підготували звернення до Генеральної асамблеї ООН для того, щоб створити незалежну групу, екологічну моніторингову місію.

-Щоб нас у суб’єктивності не звинувачували у міжнародних судових інстанціях, щоб приїхала екологічна місія і документувала фіксувала ті збитки, ті факти злочинів проти природи, на тих територіях, на які ми можемо потрапити. Бо немає у Держекоінспекції ні дронів далекого радіусу дії з можливістю дистанційного відбору проб води ґрунтів і все таке інше. Тому ми лише по знімками зараз можемо фіксувати те, що відбувається на тимчасово окупованих територіях.

Народна депутатка навела приклад, як підірвали дамбу Північно- Кримського каналу і крадуть нашу водуу Крим.

- 32,6 млн. грн - це тільки крадіжка води. За весь термін, як вони крадуть воду, більше 3 млрд. грн. І такі випадки вони не поодинокі. Але ви знаєте, ми спрацювали дуже оперативно. Спочатку ми звертались до міжнародної спільноти за допомогою, а тепер, враховуючи, що ми маємо такий фактаж, ми маємо напрацьовані методики, тепер вже світова спільнота звертається до нас за певним досвідом. А звертається тому, що суспільство розуміє в країнах, які є нашими найближчими сусідами в 1-у чергу, яка загроза існує і теж хоче, щоб їх влада підготувалась, щоб мали можливість реагування на такі випадки, але ми будемо сподіватись, що їх не буде.

Олена Криворучкіна розповіла, що по Придніпровському округу до Реєстру екозбитків внесено 32 випадки.

- 32 випадки, але одразу скажу, що це не горіння стерні. Це, скажімо, інфраструктурні об’єкти, руйнація АЗС, заводи, склади і все таке інше. Збитки поки що не розраховують по цим об’єктам. У нас така позиція, що ми не говоримо «на око», якщо ми говоримо якусь цифру, вона аргументована. Щоб вона була аргументована, значить, наші методики повинні бути затверджені і ми ще намагаємось щоб провідні інституції міжнародні теж дали експертне заключення. Не просто якусь цифру сказали, а цифру, яку ми потім зможемо відбити в міжнародних судах.

У Криворізькому районі внаслідок масових обстрілів виникають пожежі на полях. Це знижує родючість ґрунту, це призводить до тяжких наслідків.

-Але давайте говорити, що ця шкода від рашистів, вона така ж сама, коли наші люди самі палять стерню і для таких випадків ми підвищили штрафи за це, але такі випадки в нас є і вони не поодинокі. Лише коли ще завдали шкоду врожаю на полях, ну це вже інша справа.

Олена Криворучкіна зазначила, що рух важкої техніки по полях він теж дуже ущільнює ґрунт.

-І я питала науковців, це знижує родючість від 6 до 8 центнер з гектара. Це суттєво. Наразі оцінка таких витрат вона проводиться за допомогою космічної зйомки, але якщо говорити в цілому, от чому зараз не проводяться відбір проб, ще щось, довкілля нашого Криворізького району, як і всієї України, воно схоже з організмом хворої людини - треба поставити діагноз. Використовуються боєприпаси різних часів - від часів афганської війни до найсучасніших, склад яких нам невідомий, бо були снаряди випуску 20-го року і їх склад відомий лише їх виробнику, тобто вміст яких шкідливих речовин там, наразі невідомо.

Робити зараз якісь заміри на полях теж недоречно, тому що, на жаль, ми спостерігаємо кожен день обстріли, то касетні боєприпаси, то інші.

- Потім ми будемо все це оцінювати і будемо проводити і експертизу і будемо вже чітко розуміти що ми повинні робити. Я сказала про рух важкої техніки, що вплив на ґрунти і атмосферу знарядь війни дуже суттєвий, але ми повинні поставити після війни в найближчому майбутньому, ми повинні поставити чіткий діагноз і чітко вибудувати схему, бо є території, які можуть бути рекультивовані, а є території, які потребують повністю зміни родючого шару ґрунту. І там, де горіли нафтопродукти, або куди потрапили нафтопродукти, оцей родючий шар треба замінювати і ніяка рекультивація вже не допоможе.

Олена Криворучкіна навела приклад, як у Франції після першої світової війни там взагалі величезні обсяги земель були законсервовані на 100 років.

- Ми не можемо наразі провести повну діагностику, експертизу, аналіз. Немає в нас обладнання і ми розуміємо, що з державного бюджету ніхто кошти на обладнання зараз для лабораторій для Держекоінспекції не дасть. Тому ми залучаємо міжнародних партнерів для технічної допомоги і ми знаємо, що міжнародні партнери нас підтримують і ми зможемо зробити аналіз ґрунту. Чому це важливо? Тому що є такі ділянки, які здаються неушкодженими, але там можуть бути залишки хімічних речовин від снарядів війни от наприклад таких, як діоксин. І він може з ґрунту передаватися в зерно, а зерна до нашого організму. І такі речовини непоодинокі. Можна дивитися, що візуально ми не маємо проблем, а після хімічних аналізів відповідних проб ми розуміємо, що дійсно на цих полях повинно бути проведено, а що саме проведено диктується тим, що знайшли.

 В Криворізькому районі (Велика Костромка, Мар’янське, Апостолове, Широке) весь час є руйнація будинків.

-Отут виникає велика загроза. Знаєте із-за чого? Тому що ми 100 років мали в радянському союзі виробництво шиферу з використанням азбесту. 63 країни відмовилися від азбесту, бо коли його дрібні частинки потрапляють в організм людини, це рак легенів, це рак гортані, це дуже складні захворювання. Наприклад, знесло шифер. З одного боку, це незначні пошкодження, але коли це потрапляє в ґрунтові води, коли це потрапляє у ґрунт, це вже дуже суттєво і, скажімо, про масштаби таких забруднень треба говорити. І говорити про те, що треба утилізовувати правильно це сміття, яке утворюється внаслідок руйнації будинків. Воно не може бути як у Бучі та Ірпені, де розмістили його поряд з річкою. Такого категорично не можна. Це повинен бути асфальт, водонепроникний прошарок, воно не може бути це сміття від руйнації складуватися разом з іншим сміттям. Ми для цього, наприклад, прийняли в травні законопроект який спрощує зміну цільового призначення земель для того, щоб дати на місцях можливість відводити відповідні землі під складування таких відходів.

Щодо повторного використання будматеріалів зі зруйнованих будівель Олена Криворучкіна додала, що був прийнятий довгоочікуваний законопроект про управління відходами.

- Він, хоча і рамковий, але визначає принципи поводження з відходами і реальне управління відходами. Одна із ключових ознак це переробка будь-яких відходів, це те, що ми повинні забезпечувати. Проблема у тому, що у нас все змішано - у нас є і пластик, і вікна, і цегла, і шифер з частинками азбесту, і все таке інше. Але сама ідея переробки, вона дійсно підтримується наразі. Я думаю, що технологічно зараз мова йде про технології, про розподіл цього сміття і про технології його подальшого використання. Якщо ми говоримо про той же шлакоблок, якщо воно виділено окремо, то це все може переробитися і зробитися в нові будівельні блоки.

На жаль, відсутність обладнання відповідного і ситуація в Херсонській області не дає нам абсолютно можливості проводити будь-які аналізи.

-По знімками ми можемо промоніторити масштабні пожежі в Херсонській області, дуже масштабні. Що стосується проб води, ґрунтів ніхто зараз які б експертні оцінки не давав, вони є суб’єктивні і нічим не підтверджені. Знову ж таки, це ситуація і по морях наших - там катастрофічні збитки і по водоймах. Це суб’єктивні будуть оцінки, не підтверджені.

Олена Криворучкіна додала, що зараз неможливо побачити всі випадки, внесені до Реєстру екозлочинів.

- Тому що ми обмежені і ми співпрацюємо з екологічною прокуратурою. Відкривається одразу кримінальні провадження і вони обмежують нас в можливості подати якусь конкретну інформацію. Але ці відомості будуть скоро у відкритому доступі.

За словами заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, найголовніше, вони зрозуміли на прикладі інших країн, що важливо навіть не обрахувати розмір матеріальної шкоди внаслідок екозлочинів, а найважливіше - це фіксація і документування.

-І людина на місці події може зробити перші фото, перші знімки, які стануть саме підставою на тих територіях, куди ми потрапити фізично не можемо. Тому я залишаю всі ці контактні дані, куди можна передати інформацію про екозлочини. Там дуже проста процедура, але для формування нашої бази дуже важлива.

Контактні дані Штабу:

Телефон: +380 96 756 83 66

@: [email protected]

Telegram-бот:@EcoShkodaBot

www.shtab.gov.ua

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.