У Херсоні, українському «місті страху», з’явилися звіти про тортури

Херсон, Україна - головні новини України.

Двотижневий терор для Олени Наумової почався наприкінці серпня, коли троє російських військових з автоматами вдарили їй у двері в окупованому місті Херсон. Вона сказала, що вони наказали їй повернути рушницю. У неї не було пістолета.

«Не бреши», «Ми вдаримо вас струмом. Ми вам кості поламаємо. Ми закладемо вам будівельну піну в тіло».

сказала вона, росіяни попередили її. 

Після звільнення свідки розповідають про затримання, тортури, зникнення в окупованому Херсоні.

Приголомшена Наумова, вихователька дитячого садка, яка опублікувала кілька проукраїнських відео, сказала, що відчула, що втратила вагу, коли солдати накинули їй на голову поліетиленовий пакет і потягли до машини. Потім вони відвезли її до підземної в’язниці, де, за її словами, її допитували, били і змушували чути крики, що долинали з інших камер.

Поки Херсон святкує своє нове звільнення після восьми довгих місяців російської окупації, а жителі виходять на його вулиці з сяючими посмішками та блискучими прапорами, з’являються тривожні звіти про катування та знущання з боку російських солдатів, коли люди нарешті вільні говорити.

Декілька мешканців розповідали, що їх тягнули до підземних камер тортур, іноді лише за розміщення патріотичних віршів. Інші сказали, що вони були свідками випадкових спалахів насильства, наприклад, коли російські солдати били молодих людей по обличчю та відправляли їх до лікарні — без видимих ​​причин.

Усі, кого підозрювали в приналежності до партизанського підпілля чи шпигунстві за російськими військовими позиціями, перебували під серйозною небезпекою, згідно з інтерв’ю десятків жителів міста, а також українських військових.

Солдати вривалися в двері або виривали людей з вулиць, використовуючи тактику, яка, здавалося, належала авторитарним режимам іншої епохи. Усе це було частиною невдалої спроби росіян силою перетворити Херсон на частину своєї батьківщини.

Українські офіційні особи заявили, що росіяни викрали понад 600 людей, багато з яких досі вважаються зниклими безвісти. Мешканці також повідомили про зникнення та вбивства, що узгоджується зі звинуваченнями у військових злочинах, задокументованими в Бучі , Ізюмі та інших українських містах, куди увійшли війська Володимир Путіна, залишивши по собі зруйновані будинки та братські могили.

Але Херсонщина тепер звільнена територія.

У понеділок президент України Володимир Зеленський прибув із несподіваним тріумфальним візитом, назвавши відступ Росії минулого тижня «початком кінця війни».

Біля імпозантної будівлі обладміністрації, де всього кілька днів тому майорів російський триколірний прапор, він сказав натовпу з сотень людей, деякі закутані в українські прапори: «Крок за кроком ми йдемо до всієї нашої країни».

Але, як і в будь-якому іншому місці, відібраному від московських військ, українцям тут тепер доводиться рахуватися з травмою, залишеною позаду. Зеленський заявив, що росіяни скоїли в Херсоні понад 400 військових злочинів.

«Це було місто страху», — сказала Олена Самофалова, непрацюючий продавець, яка прийшла на головну площу в понеділок, щоб «відчути трохи позитивної енергії». Як і багато інших тут, вона, здавалося, оціпеніла, майже не могла повірити, що армія її країни та її президент гуляють тією самою брукованою площею, яка зовсім недавно була повна яскравих російських солдатів.

В’ячеслав Лукашук, худорлявий 27-річний різноробочий, згадав, як до нього додому увірвалися десяток солдатів і офіцерів російської спецслужби і повалили його обличчям на підлогу з криками: «Де твоя зброя?». та «Як зв’язатися з українською армією?»

За його словами, вони били його ногами та прикладами, а один солдат одягнув йому на голову поліетиленовий пакет, щоб задушити.

«Це важко назвати арештом», «Вони просто прилетіли і почали мене бити. У той момент я попрощався зі своїм життям».

сказав він. 

Його злочин? Намалюйте на зупинці «Слава Україні».

Вихователька дитсадка Наумова, на її думку, та інших херсонців, була скорішою шипою в оці росіян. У лютому, після вступу російських військ, вона почала люто вести блог про вторгнення та зайшла в TikTok, щоб поширювати патріотичні відео.

Із посиленням російської окупації посилювалися і її послання. Вона закликала херсонців повстати проти росіян. Вранці 23 серпня її мобільний зв’язок раптово перервався. Тоді підійшли солдати, вимагаючи: «Де ваша зброя?» Вона відповіла: «Ти серйозно?»

У понеділок на неї натовпилися друзі та прихильники, коли вона відвідувала ту саму головну площу, що й Зеленський, з українським прапором, переможно накинутим на її плечі, і малечею, намальованою на правій щоці. Куди б вона не повернулася, хтось чекав, щоб її обійняти. Вони виглядали здивованими, побачивши її живою.

«Я дуже переживала за вас», «Все гаразд?»

сказала одна жінка, коли вони обіймалися. Жінка відсахнулась і подивилася Наумовій в обличчя.

57-річна Наумова може здатися малоймовірним борцем за свободу. Все доросле життя виховала в дитячому садку, спеціаліст з виховання дітей від 2 до 6 років. До війни вела блог, переважно на дитячу тематику. Вона виросла в Херсонській області і далеко не переїжджала. Але коли прийшли росіяни, вона відчула відразу, яка здивувала навіть її саму.

«Я жила за Радянського Союзу і ніколи не хочу повертатися до Радянського Союзу», «Це було схоже на табір для полонених».

сказала вона. 

Розлучившись і живучи самотньо, вона почала збирати гроші, в тому числі з Ізраїлю та США, щоб передати людям похилого віку та людям з обмеженими можливостями, які живуть у Херсоні та страждають під окупацією. Потім почала знімати патріотичні ролики, спочатку з дитячими віршами, потім з промовами, потім з прямими глузуваннями з росіян.

У неї була велика аудиторія: 105 000 підписників на її каналі TikTok . Деякі з її відео вподобали 380 тисяч разів.

«Я жартував, як мої дорогі росіяни і ФСБ, ви ж не заберете стареньку з дитсадка?», «Друзі питали: ти не боїшся, що тебе заберуть?»

сказала вона, згадавши російську розвідку.

Наприкінці серпня, за словами жителів, росіяни почали арештовувати нових людей. Репресії, здавалося, збіглися з тим, що українська армія оголосила наступ на півдні, щоб повернути Херсон.

Поки українські війська повільно просувалися, методично перекриваючи херсонські мости та оточуючи місто, жителі казали, що російські солдати ставали дедалі непередбачуванішими.

«Наближатися до них було небезпечно», «Ви ніколи не знаєте, що було в їхніх головах».

сказав Андрій Кірсанов, студент комп’ютерного програмування.

Самофалова, продавець, розповіла, що однієї серпневої ночі російські солдати накинулися на групу медсестер і лікарів і кількох чоловіків, які випадково сиділи біля них. Їх правопорушення: спів патріотичних пісень на головній площі Херсона в День Незалежності України. Вона сказала, що пізніше дізналася, що групу доставили до «підземної в’язниці» — кілька інших мешканців використовували ті самі слова, «підземна в’язниця», щоб описати, куди потрапили вони або їхні близькі.

Очевидно, росіяни створили їх мережу, використовуючи херсонські бомбосховища часів холодної війни як місця тортур. Самофалова розповіла, що вона сама розмовляла з постраждалими після їх звільнення, і що російські солдати вдаряли прикладами в груди жінок і тримали їх під вартою 10 днів.

Наумова сказала, що тюремники замкнули її в сірій кімнаті без вікон, де не було нічого, крім двох стільців. Перед нею стояв російський офіцер і гавкнув: «Хто ваша мережа?»

«Звідки ти взяв гроші?»

«Хто з вами працює?»

Потім він відтягнув руку, сказала вона, і вдарив її по обличчю.

«Я боялася, що вони мене вб’ють», «Я хороша актриса, тому вирішила зіграти емоційну і не дуже розумну дівчину. Я весь час плакала, вдаючи слабку. Якби я поводився як герой, я б був мертвий, дуже швидко».

сказала вона. 

Один із її друзів, худорлявий чоловік років за 40, міцно обійняв її, коли вона розповідала свою історію на сонячному світлі головної площі. «Це красива жінка з великим духом», – сказав чоловік Олександр.

Олександр, який не захотів називати своє прізвище, оскільки боявся, що росіяни все ще можуть його поранити, сказав, що він також знімав патріотичні відео, зокрема, в яких читав українські вірші. Його заарештували в червні, зав’язали очі, натягнули на очі старий капелюх і доставили до поліцейського відділку. Там, за його словами, російські солдати під’єднали дроти до кінчиків його пальців затискачами типу «крокодил» і поштовхнули його електрикою.

«Наскільки це було погано? Я намочив штани. Я не хотів жити»,

сказав він.

За його словами, його відпустили через три дні. Для Наумової це було довше.

За її словами, її допитували та били чотири дні, а потім ще сім тримали в камері. Перед тим, як відпустити її, росіяни змусили її зняти відео з вибаченнями. У ньому вона похмуро дивилася на камеру і сказала, що вибачте за те, що назвала окупантів «свинячими собаками» і сказала, що Херсон – це Україна.

Те саме трапилось із різноробочим Лукашуком. Його відпустили через тиждень, вибачившись на відео за проукраїнські графіті. Росіяни виклали в мережу відео разом із зізнаннями інших мешканців, очевидно, намагаючись присоромити та залякати людей.

За словами Наумової, останнє, що зробили з нею росіяни, це спроба виманити еквівалент кількох тисяч доларів, набагато більше, ніж вона мала. Вона сказала їм, що отримає гроші від друзів. Натомість вона сховалася.

У понеділок вона, здавалося, щаслива, даючи інтерв’ю журналістам і гуляючи по залитій сонцем площі Херсона.

«Я нарешті можу дихати», «Це як прокинутися з коми».

сказала вона.