Як у Криворізькому районі виявляють та знешкоджують вибухонебезпечні предмети, - ФОТО, ВІДЕО

На території Криворізького району майже 4 тис. га забруднені вибухонебезпечними предметами і робота з розмінування ще триває.

Про це повідомив начальник Криворізької районної військової адміністрації Євген Ситниченко.

- Не так швидко йде розмінування по кожному квадрату. Це дуже не швидка робота, до якої сапери підходять дуже обережно, адже це дуже небезпечно. І в невеликій кількості у нас є такі бригади, в яких по 5-6 чоловік, а територія дуже велика - чотири тисячі гектар. Припустимо, два гектари щоб відпрацювати потрібен тиждень. Це велика площа і вона дуже повільно розміновується. Тільки за минулий тиждень 256 вибухонебезпечних предметів було знешкоджено. Робота йде, щодня люди виїжджають і сапери, і ДСНС служби і відпрацьовують кожен квадратний метр. В першу чергу йде розмінування в самих населених пунктах, де люди перебувають, щоб зробити безпечне перебування в населених пунктах. На наших територіях, всі населені пункти на сьогоднішній день обслідувані ДСНС та саперами.

Євген Ситниченко додав, що співробітники ДСНС допомагають і в Херсонській області.

-Збройні сили йдуть вперед і їм також потрібна підтримка і допомога в розмінуванні. Наразі у нас на території вже немає таких обстрілів і хлопці розміновують. Дуже велика територія вже в самих населених пунктах у нас в районі уже зачищена, але за межами дуже багато ще роботи.

Начальник Криворізької РВА зазначив, що 4000 гектарів - це площа орних земель, на якій сільхозпвиробники підтверджують, що є вибухонебезпечні предмети, а є ще ліси, посадки, такі території, які навколо населених пунктів, балки, яри, біля ставків, які потрібно буде ще раз пройти і повністю розмінувати.

-А ви розумієте, що чим більше трава, чим більше чагарники, то це ускладнює і дуже уповільнює роботу, але з усім впорається, все зробимо.

Євген Ситниченко повідомив, що на розмінування 100 гектар потрібен приблизно місяць, враховуючи ті можливості, які є зараз.

-Але ми сподіваємося, що західні партнери будуть надавати допомогу і людським ресурсом, який пришвидшить все це розмінування.

За словами Євгена Ситниченка, в Криворізькому районі 44 людини були поранені і 22 людини загинули під обстрілами і від вибухонебезпечних предметів.

Під час виїзду на поле біля н.п. Велика Костромка, де фермери виявили вибухонебезпечні предмети, сапери знайшли уламки двох снарядів. Олександр Волошин  – водій-сапер відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт розповів, що знайдені в полі предмети – це головна частина скелету від «Урагану» та парашут від «Смерча».

- Це носова частина від «Урагану», там були касети у вигляді баночок таких. А це -парашут від двигуна від «Смерча». Він вже безпечний, просто двигун впав окремо від бойової частини. Зараз знайдені частини вже безпечні, а на полі ще багато уламків від снарядів.

Старший сапер Дмитро Носацький показав журналістам залишки від протипіхотної міни ПФМ-1, яких дуже багато знаходять останнім часом сапери.

-Це протипіхотна міна ПФМ-1, є ще ПФМ-1С. Різниця між ними полягає в тому, що друга модель має режим самознищення. Тобто в інтервалі від 1 до 40 годин вона сама вибухає якщо навіть на неї не тиснути і фізично не впливати. Якщо до неї навіть не підходити, то вона може вибухнути.

Дмитро Носацький зазначив, що якщо діти, підлітки або ті, хто не знають, що це таке, візьме в руку, то може травмуватися, може відірвати пальці. Якщо міна лежить на полі, на землі, то наступивши на неї, людина може відірвати частину ноги і якщо не надати вчасно медичну допомогу, людина може померти від втрати крові.

За словами старшого сапера, ці міни, які ще називають «пелюстками», ще радянського виробництва, на них є маркування, де вказаний рік випуску – 1986, 1987-й.

Начальник відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт частини спеціального призначення аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області майор служби цивільного захисту Многовіцин Денис розповів, що з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, вони щодня виїжджають на виклики.

-У нас перерви практично не буває. В основному знаходимо бойові касетні елементи, які виставляються реактивними системами залпового вогню Ураган, Смерч, Торнадо, Торнадо-с, Торнадо-г . Це досить небезпечна річ. Торкатися її не можна.

Денис Многовіцин повідомив, що знищують все це на місці, не транспортуючи.

-Місцеві мешканці нам, на жаль, в цьому допомагають, намагаються, але я закликаю цього не робити. Життя воно одне. В основному ці касетні елементи лежать по полям біля населених пунктів. Справа в тому, що там є алюмінієві частини, кольоровий метал і місцеві починають збирати його, приносити додому, а потім ці боєприпаси починають детонувати і люди помирають від осколкових, мінно-вибухових травм. Вони отримують дуже серйозні травми і мало кого рятують в лікарнях. У нас був випадок, коли батько з сином збирали всі ці старі боєприпаси, обгоріли боєприпаси і намагалися їх розбирати. В результаті вибуху вони залишилися живими, але обидва з інвалідністю зараз. Тобто, це того абсолютно не варте.

За словами Дениса Многовіцина, його група зараз займається оперативним розмінуванням. Наприклад, якщо місцеве населення знаходить вибухонебезпечний предмет, то дзвонять на «101». Ця інформація передається до найближчого підрозділу ДСНС. Там є люди, які можуть просто приїхати і подивитися чи це дійсна боєприпас, чи ні. Якщо підтверджується, що це вибухонебезпечний предмет, готується заявка, вона потрапляє до Дениса Многовіцина, він планує виїзд і з групою виїжджає на ліквідацію вибухонебезпечного предмета, забирають його або ліквідують на місці.

-Намагаємось в той же день це робити, але не завжди це виходить. День-два максимум, тому що ми просто не витягуємо. Повна очистка місцевості можлива тільки після закінчення бойових дій. Потрібно набагато більше часу та зусиль на це. Зараз в нас по Криворізькому району 2 відділення- 10 людей. Тобто ми зараз розриваємося просто по оперативним викликам, де конкретно щось знайшли. Зараз, на жаль, нема часу нам самим шукати. Пізніше все буде, але набагато пізніше.

Денис Многовіцин розповів про те, що його група працює і на Херсонському напрямку. Вони зараз перевіряють трасу вздовж лінії електропередач і забезпечують безпеку електрикам, які працюють над відновленням електропостачання на деокупованих територіях. Друга група саперів працює в Благодатному, де збирає дуже багато вибухонебезпечних предметів.

Коли сапери прибрали залишки «Урагану» та «Смерча» з одного поля, приїхав власник паїв Серій Барабаш і повідомив, що тракторист знайшов на землі нерозірвані касетні снаряди. Це вже не вперше рашисти закидують його землі снарядами. Раніше він знаходив в полі воронки від вибухів, касети, боєприпаси різні. Завжди викликав саперів, які розміновували землі.

-Ну, хлопці справляються з цим добре. В цьому році нічого не вдалося ні прибрати урожай, ні посадити. Обстріли були постійно. Нікуди ми не виїжджали, тут проживали, але не змогли нічого зробити. Зараз поїхали обробляти своє поле, а там такий неприємний сюрприз знайшли. Хотів, хоч і пізно, сіяти, бо земля і так вже рік прогуляла.

Тракторист Микола Погребняк розповів, як знайшов вибухонебезпечні предмети в полі.

-Пішов по полю на друге коло і побачив поруч касети. Сказав фермерові Сергію «щось підозріле» і він викликав саперів. А я пішов в іншу сторону по полю подивитися і ще знайшов касети. Це перший раз знайшов невикористані, а так дивишся - розірвані, побачив, оминув і пішов далі працювати.

Коли сапери приїхали на місце виклику, вони виявили 11 нерозірваних касетних снарядів.

-Зараз підготували яму, в яку складемо їх усі, покладемо на них заряд вибухівки і будемо підривати, тому що транспортувати дані елементи дозволяється у виключних випадках, адже це дуже ризикована річ, - зазначив Денис Многовіцин.

Сапери майстерно підірвали виявлені в цей день на полях Криворіжжя боєприпаси.

Нагадуємо, якщо ви помітили підозрілий предмет, у жодному разі не наближайтеся до нього та не намагайтеся самостійно перенести чи розібрати його. Повідомляйте про знахідку Службу порятунку за номером «101»!

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.